Приветствуем 10000-ного ученика!
На курсе «Иди за Мной!» учатся ребята из разных городов и сел Украины. Вот письма некоторых из них:
Павлюк Елена
(г. Днепропетровск)
Здравствуй
дорогая «Тропинка»!
Я очень рада, что с тобой познакомилась. Очень благодарна тебе за этот курс, который мы с тобой прошли. Многому от тебя, «Тропинка», я научилась, много узнала о Боге, о нашем Спасителе, о том, что Он любит меня и все свое творение. Я многим друзьям рассказывала о тебе, «Тропинка», о том, чему ты учишь, и соседский мальчик стал ходить в церковь, и также проходит курс твоего обучения, это Тихонов Артем.
Я благодарна тебе, «Тропинка», за все то время, что я была с тобой, что ты уделяла мне внимание и наставляла на истинный путь. А теперь я с тобой прощаюсь и желаю, чтобы еще много и много детей прошли этот курс.
Удачи тебе, «Тропинка», и Божьих благословений!
Поцікайло Вікторія
м. Обухів, Київська обл.
Мені дуже сподобалась подорож, яку я провела з вами! І аж не віриться, що вона так швидко пройшла. Я розповідала деяким своїм друзям про наші уроки і завдання, а про Ісуса Христа я намагаюсь розповідати своїм друзям, але тоді, коли вони хочуть слухати, або в підходящий момент і збираюсь до кінця свого життя це робити, щоб до Бога прийшло більше людей та спаслося від пекла.
Я також знайшла цей правильний шлях, по якому веде мене сам Бог, але він такий тяжкий, мені не дуже легко прийшлося, я навіть хочу вам засвідчити про велику милість Божу. Рік тому у мене почало боліти коліно і трохи опухло, я довго терпіла сильний біль, вставала дуже рано й не могла спати від болю. Тоді я була у діда в селі, це відбувалося цілий місяць, а коли я поїхала додому,
мама повела мене у лікарню. З нашої лікарні мене відправили у Київську, там цілий місяць обслідували і поставили діагноз – остеогенна саркома бедреної кістки, якщо простіше, то пухлина в нозі – рак. Наступних 5 місяців я вісім разів приймала хіміотерапію, а потім мені зробили операцію. Тепер на протязі чотирьох місяців треба пройти чотири хіміотерапії, але я відмовилася. Ми
молилися з пастором та сусідами і тепер я твердо вірю, що мені не треба робити хіміотерапію. Хоча тепер у моїй нозі протез стоїть, але я ходжу нормально, майже не кульгаю і дякую Богові за те, що Він допоміг мені це все перенести, а
це було не легко. Але я пообіцяла Богу, що все життя віддаю Йому і все, що в мене є.
У лікарні був такий випадок. Одного разу, коли я дивилася в очі смерті, не знаю чому, та моє життя мені не здавалося маленьким, я хотіла до Бога, бо я знаю, що з Ним буде добре. Я уявила себе бабусею, що прожила років сімдесят, і пережила багато чого… Але мені було шкода моїх маму і тата, чотирьох сестричок та трьох братиків. Але у Бога були не такі плани, Він хотів, щоб я ще жила й
славила Його чудне ім’я, тож я й збираюсь це робити! Хай він допоможе мені у цьому!
А також благословить вас та вашу біблійну школу!
Дякую за вашу турботу та за все!
Чичкань Анна
г. Днепродзержинск, Днепропетровская обл.
Уважаемая библейская школа «Тропинки»!
Хочу поблагодарить тебя за прекрасное библейское обучение в течение нескольких месяцев с помощью небольших книжечек и контрольных работ.
Каждый раз, получая по почте очередной урок, я духовно насыщалась. Для того, чтобы понять не разумом, а сердцем тот материал духовный, который ты пыталась донести в книжечках, мне приходилось не раз перечитывать его. Благодаря сочетанию красок на страницах книг, это удавалось довольно легко. Признаюсь, я с большим нетерпением ожидала очередного урока. Бывали случаи, когда я даже говорила себе и маме: «Когда же придет следующий урок? Ну, сколько можно ждать?»
Хочу поблагодарить тебя «Тропинка» за Божьи наставления в каждом уроке. Благодаря этим советам и наставлениям, я стала понимать секреты милосердия, долготерпения, а также научилась более трепетно относиться к нашему чудесному и великому Господу.
В уроке № 12 ты спрашивала о том, рассказывала ли я кому-нибудь из моих друзей о Христе, о твоих уроках и заданиях. Так вот, я в прошлом году ездила учиться на месяц в Англию, вместе со мной была группа из пяти человек. С двумя девочками я жила в одной комнате. Каждый вечер я читала им притчи из Библии, либо рассказывала о Боге. Зачастую они просили меня читать притчи, говоря:
«Почему ты ложишься спать? Ведь ты не прочитала нам притчу?» В последние дни перед отъездом домой, мы стали втроем в комнате на колени. Они повторяли за мной молитву покаяния, и самое удивительное, что в этот момент нам никто не
мешал. Слава Богу! Я стараюсь всем своим друзьям говорить о Боге, однако не все они сразу же принимают это. Но ничего, ведь я уверена, что все они придут к Богу. Аминь! А о твоих уроках и заданиях, дорогая «Тропинка», я обязательно расскажу своим друзьям.
Еще раз хочу поблагодарить тебя за то, что научила меня терпению, старанию и вниманию. Также спасибо за приятные сюрпризы, которые ты делала в течение обучения. Спасибо за то, что рассказала мне подробнее о нашем великом Творце;
о непослушании, которое может привести к греху; о святом законе, который Христос дал людям. Я знаю, что я новое творение в Господе нашем Иисусе Христе. Даже, если на моем пути будут встречаться большие трудности, я смогу их преодолеть, потому что я знаю, что: «...Тот, Кто в вас больше того, кто в мире» (1Ин.4:4).
Мне очень понравилось путешествие, которое я совершила вместе с тобой. Я буду идти только вперед, потому что я знаю, что я в надежных руках Господа. Он любит меня и никогда не оставит! Я нашла тот правильный путь в жизни, по которому меня
всегда будет вести Иисус Христос. Аминь! Да благословит тебя Бог!
Хочу попросить тебя молитьcя о моем папе и старшем братике, чтобы они пришли к
Богу. Я очень в это верю! Заранее спасибо!
С любовью Аня.
Шмігель Ростислав
с. Виноградівка, Хмельницька обл.
Мир тобі люба «Стежинко»!
Мені дуже сподобалась мандрівка разом з тобою. Але на жаль, ця мандрівка дуже швидко закінчилась. В мене є друг Артем. Я йому розповів про Христа і він деякий час ходив зі мною в зібрання, але чомусь перестав.
Я прошу тебе, «Стежиночко», щоб ти молилась разом зі мною за мого друга.
За цей рік сталася і чудова новина. Мої два дідусі та бабуся прийняли Христа як свого особистого Спасителя!
До скорої зустрічі з тобою, «Стежинко». Прийми вітання від моєї сестрички Сніжанки.
