Продовжуючи роздуми про Любов з великої літери, ми усвідомлюємо, що намагаємось зрозуміти те, що більше за наш інтелект, нашу спроможність осягати й розуміти.

Скільки б не було спроб дати визначення або логічно пояснити, що то за явище, – ми залишаємося схожими на тих дітей, які, зачерпнувши пригорщу води, говорять, що тримають океан.

Любов – щось більше, ніж може осягнути наш розум, ми спостерігаємо лише її прояви, які роблять усе навколо таким сяючим, таким глибоким, теплим і ніжним. Слово Боже сповіщає про надзвичайно велику силу любові – про її здатність іти на жертву, прощати, радіти успіху інших.

І в наш непростий час, коли ламаються дружні стосунки, через егоїзм руйнуються сім’ї, нехтуються загальнолюдські цінності, дуже багато проявів жорстокості, – любляче серце здатне проявляти цілюще терпіння і навіть довготерпіння.

Коли ми говоримо, що нам бракує терпіння, ми насправді говоримо, що нам забракло любові.

Тож ми дуже сильно потребуємо її, щоб бути стриманими і спроможними володіти собою навіть у найскладніших ситуаціях.

Це велике багатство нам щедро запропоноване в Ісусі Христі, в Його жертовній любові, якою Він хоче одарити всіх, хто покличе Його. Але часто, як і в усі віки, люди обирають прокляття диявольського обману замість Божого благословення.

Сьогодні наші роздуми про цю надзвичайно велику рису Любові – «любов довготерпить».

Василь ДАВИДЮК,
головний редактор