Помісна церква тут налічує близько 30 членів.

Карантин та проливні дощі дуже ускладнили спілкування з людьми.

В кінці тижня ми запланували проведення медичної клініки та розпочали реєєстрацію людей на прийом.

За прогнозом в день клініки очікувалася гроза. Ми молилися про те, щоб Господь нас помилував і дав хорошу погоду. Офтальмолог приймав людей в приміщенні Дому Молитви. Відвідувачі очікували своєї черги на подвір’ї. Намет ми не встановлювали. Дотримувалися всіх запобіжних заходів, передбачених карантином. Під час реєстрації кожен відвідувач отримував маску та обробляв руки антисептиком. Після реєстрації, перед входом до офтальмолога, людина вдруге повинна була обробити руки антисептиком. Після кожного відвідувача примірочні лінзи обробляли антисептиком. В обідню перерву приміщення знезаражували за допомогою спеціальної лампи.

Почали приходити люди. Біля столу реєстрації їм видавали талон на прийом до лікаря. Потім вони могли випити чай з печивом, вибрати книги і відвідати виставку картин. Тут люди мали можливість вислухали Євангеліє. А скільки найрізноманітніших питань з їх вуст ми почули!

Так, моя дружина стояла біля столика з чаєм і печивом. Підійшла жінка і запитала її: «Як я можу отримати ангела-охоронця? В моєму житті зараз стільки проблем, а нещодавно і будинок забрали!» Моя дружина відповіла їй: «Ви хочете жити за своїми правилами, нічого не міняти і мати ангела-охоронця. Але ж у Бога теж є свої правила, що записані в Біблії. Почніть жити за Його правилами, і Він дасть вам Ангела-охоронця. Його навіть просити про це не потрібно буде.»

Прийшла жінка алкоголічка. Вона була дуже голодною, а просити додаткову порцію печива соромилася. Її нагодували печивом і напоїли вдосталь чаєм. Поки вона їла, їй розповідали Євангеліє. Вона отримала окуляри, взяла в подарунок літературу і сказала: «Піду я спати в посадку.» Її сусіди сказали їй: «У тебе ж є свій будинок! Навіщо тобі йти спати в посадку?» Вона відповіла: «Вдома мені ніхто не дасть відпочити. Вдома у мене пекло.» Бідна душа ... Коли таке чуєш, розумієш, що заради таких людей, які заблукали і сидять в долині смерті, дуже потрібні такі служіння.

Один чоловік, років восьмидесяти, три кілометри віз на інвалідному візку свою дружину, щоб отримати окуляри. Вони вислухали Євангеліє по картинам, отримали окуляри, літературу, продуктовий набір. Коли ми сказали, що підвеземо їх автомобілем додому, радості їх не було меж!

Прийшли за окулярами інші чоловік з дружиною. Виявилося, що їх будинок стоїть навпроти Будинку Молитви. Коли ми прощалися, ця жінка раптом сказала мені: «Я зараз буду плакати! Ми живемо через дорогу, а сьогодні вперше в житті зайшли сюди! І ніде до нас так не ставилися — з такою турботою і повагою!»

Господь помилував нас і дощу не було весь час роботи клініки. Не минуло й години після її завершення, як почалася неймовірної сили злива з сильним вітром і градом і тривала цілу годину! 84 людини відвідали клініку й вислухали Євангеліє за допомогою картин і в особистих бесідах. Всі відвідувачі з величезною жагою брали літературу!

Всього за тиждень служіння більше ста людей вислухали Євангеліє. Ми подарували людям багато християнських книг і журналів.

Дякуємо вам, дорогі друзі, за ваші молитви і допомогу в служінні! Продовжуйте, будь ласка, молитися за нас!

Михайло Власенко