Дітей біля входу в зал зустрічають працівники місії, голова сільради та Юра Лисенко. Юра – це наш місіонер, який уже 3-й рік проживає у цьому селі. Багато працює з дітьми. Цього року Юра з дружиною започатковують клуб «Стежинка» для всіх бажаючих дітей. І сільська влада дозволяє використовувати місцевий клуб для проведення таких зустрічей. Слава Богові за такі відкриті стосунки.

Цього разу, як і завжди, зал був переповнений. Навіть не всім дітям вистачило стільців. Деякі з них сиділи з боку, біля підвіконня. І я, між перебіжками залою з фотоапаратом та виходом до мікрофону, змогла трішки посидіти поряд із ними.

Виявляється, спостерігати за тим, як діти дивляться виставу – це своя, інша, вистава. Як вони реагують, як обговорюють між собою те, що відбувається на сцені, як посміхаються і хмуряться, як дивуються новим героям, які нетерплячі вони в очікуванні розв’язки, як щиро й енергійно аплодують.
Хвала Богу за можливість знову розповісти дітям про Різдво. Нагадати, для чого Христос прийшов у цей світ. І почути «правильні» відповіді з залу на наші запитання…
Та як же без подарунків. Які діти не люблять отримувати їх? Крім солодощів, канцтоварів та книги, кожен гість отримав можливість безкоштовно передплатити журнали видавництва «Світло на Сході».

Попереду ще 8 вистав, чимало годин у дорозі, 1660 подарунків і багато дітей, які ще чекають розповіді про Різдво. Підтримуйте нас у молитві.

Христина Монастирська