Бажаючи якомога плідно послужити і максимально використати час, ми заздалегідь розділили всю команду на дві групи. За нашим планом п’ятеро людей із невеличкою святковою програмою мали направитися до онкологічного центру, а інші з ляльковим театром поїхати до школи, і вже потім об’єднатися разом для виступу в лікарні.

Наші глядачі з обласного центру дитячої онкології та гематології, звичайно ж, потребують позитивних емоцій, тому одними з головних героїв були наші Бім, Бом та Іриска. Їхні ролі виконували двоє акторів театральної студії «Стежинка» Амелі та Павліна разом зі своїм керівником Світланою Мерецькою. Завдяки Надії Азаматовій, яка працює психологом у центрі, ми без труднощів змогли приготуватися до проведення свята.

У коридорі, сидячи на стільчиках біля палат, на нас уже чекали дітки. Маленькі сиділи на колінках своїх мам, доросліші – поруч із мамами, а найстарші, вже самостійні, були і зовсім без батьків. Хтось прийшов у медичній масці, дехто був у шапочці, та хтось, не припиняючи лікування, приготувався слухати нас із підключеними крапельницями. Сумні очі, втомлені, безрадісні обличчя і дітей, і батьків зустрічали нас… Але саме цим людям, змученим хворобою, ми привезли Добру Новину про народження Спасителя Ісуса Христа. І Господь ніжно торкався сердець.

Спочатку всі уважно слухали розповідь про те, як одна за одною створювалися книжечки серії «Ми малюємо Біблію». Адже десята, ювілейна книжечка «Таємниці Царства», оформлена прекрасними малюнками дітей, які проходять лікування в цьому центрі.

Приємною несподіванкою для дівчаток Даші та Альони було вручення дипломів за їхні чудові малюнки.

Надії Азаматовій ми передали дипломи та подарунки для інших учасників проекту.

Потім дітки грали з Ірискою та раділи спілкуванню з Бімом і Бомом.

За допомогою фігурок шопки Іриска розповіла історію про народження Спасителя Ісуса Христа.

Від місії «Світло на Сході» всі дітки отримали подарунки: Дитячу Біблію у 365 оповіданнях, книги «Поліанна» і «Безліч цікавого про дітей Царя», комплект усіх книжечок серії «Ми малюємо Біблію», передплату журналу «Стежинка» на 2017 рік та набір цукерок.

Особливою винагородою за нашу працю була реакція мам - вони тримали у своїх руках Біблію і «Поліанну», як велику дорогоцінність. Нам навіть здалося, що їхні очі засяяли радістю і надією. А також ми з радістю прийняли запрошення Надії Азаматової частіше приїздити до них у центр і розповідати про істинного Лікаря!

До школи-інтернату наша міні-група встигла лише на закінчення програми. Єдине, що ми змогли зробити – допомогти роздати подарунки. Проте у відповідь ще отримали картину! Справжню картину, написану масляними фарбами на полотні, автор якої - учитель образотворчого мистецтва Суворова Олена Василівна. Картину при нас зняли зі стіни, підписали, а потім вручили від учнів та вчителів на знак великого задоволення і радості. Вони не могли відпустити нашу команду з порожніми руками.

В обласній лікарні нам сказали, що дітки в очікуванні ще з самого ранку. Вони настільки чекали на нас, що почали заповнювати зал із моменту занесення туди валіз, декорацій та ширми. До цієї лікарні наш ляльковий театр уже приїжджав минулого Різдва. Лікарі та санітарочки добре знали, що ми розповідаємо про Бога, тому і настрій у всіх був особливий.

Коли ми познайомились із дітками, виявилося, що дехто з них уже знає журнал «Стежинка». Для інших було дуже цікаво дізнатися, що є такий дитячий журнал, який розповідає про Бога. Можливість передплатити «Стежинку» отримали всі дітки.

А далі з ними грала весела Іриска.
А Бім і Бом вирішували, як святкувати Різдво та що робити з подарунками.

І нарешті довгоочікувана лялькова вистава «Різдвяна ялинка».

Дітки довго аплодували, потім щиро дякували за подарунки та з піднесеним настроєм розходились по своїх палатах.

А ми, втомлені після наповненого служінням дня, але дуже щасливі, поверталися додому до Києва. Незважаючи на втому, нас переповнювала радість, адже ми вкотре на власному досвіді переконалися: хто віддає - отримує набагато більше.

Наступного дня ми продовжили наше служіння, але вже в Києві. У нас є добра традиція: щороку на Різдво співробітники місії «Світло на Сході» відвідують дитяче відділення клініки ім. М. Амосова, даруючи дорослим Слово Боже, а діткам - солодощі. Цього року наші брати Віктор Танцюра та Микола Давидюк обійшли всі палати і до кожної принесли Благу звістку про народження Спасителя, в кожній палаті розповідали Євангеліє, відповідали на життєво важливі запитання батьків, дарували подарунки діткам. Надзвичайно приємно було побачити в одній із палат на лікарняній тумбочці розгорнуту книгу «Поліанна» видавництва «Світло на Сході». Слава Богу, що в тяжких випробуваннях люди підтримують свій дух, читаючи християнські книжки!

Наші бажання і молитви, щоб усі люди в Україні, особливо, цими святковими днями, відкривали свої серця для новонародженого Ісуса та щоб Божий мир, любов і радість запанували в кожній оселі.

Інна Козіна,
фото – Христина Монастирська та Микола Давидюк.