Почали ми з Мирнограду. В зв’язку з карантином, ми не встановлювали наметів і проводили три служіння – благовістя «Від серця до серця», благовістя по картинах та дитяче служіння під відкритим небом.

Перед поїздками я зустрівся з братом бізнесменом. Під час спілкування у нас з’явилась ідея – дарувати людям медичні маски, запаковані разом з буклетом з викладом Євангелії та молитвою покаяння. Цей бізнесмен оплатив 20 тисяч масок. Ефект виявився навіть більшим, ніж ми очікували. Майже кожна людина, отримавши в подарунок маску, вислуховувала Євангеліє.

В Авдіївці ми підійшли до двох бабусь, які сиділи на лавочці біля під’їзду. Коли я подарував їм маски, одна бабуся дістала з кишені вже аж почорнілу одноразову маску, яку вона вже кілька разів прала, і їй вже соромно було її одягати. Вона зі сльозами на очах дякувала за подарунок, а потім запитала, чи може вона покликати сусідок, щоб і вони отримали подарунок? В результаті шестеро людей уважно вислухали Євангеліє та помолились молитвою покаяння. Ще одна жінка слухала Євангеліє з балкону другого поверху. Всіх бажаючих ми підписали на журнали «Віра і Життя» та «Стежинку».

Бувало, що дарували маски та проповідували Євангеліє цілому натовпу людей.

Якось в парку ми підійшли до двох жінок, які сиділи на лавочці. Привітавшись, ми почали діставати маски з буклетами. Обидві твердо сказали, що їм не потрібно ніякої агітаційної літератури. Та, зрозумівши, що ми хочемо подарувати маски, вони явно подобрішали. Ми розповіли Євангеліє, вони помолились молитвою покаяння, а потім у нас зав’язалась щира відверта розмова. Виявилось, що одній із них кожного разу стає погано, коли вона заходить до церкви, і вона не може зрозуміти в чому причина. Кілька моїх запитань прояснили ситуацію – вона зверталася до бабок-ворожок. Я їй детально розповів про такі окультні речі та їх вплив на людей, порадив, що їй робити та подарував книгу «В путах сатани» (книга розповідає правду про окультні практики та вихід із цієї духовної трясини). Ці жінки сказали, що точно Бог направив нас до них. Розлучались ми друзями. Вже відходячи, ми ще чули добрі слова подяки та побажання, щоб Бог послав нам ангела-охоронця.

В кожному населеному пункті Донбасу ми проводили дитяче служіння на відкритому повітрі. Найбільше дітей було в Новогродівці – більше п’ятидесяти.

Немало діток приходили з батьками, які теж уважно слухали Біблійні уроки. Батьки щиро дякували за заняття з їхніми дітками.

А на виставку картин теж приходило немало діток і просили розповідати їм біблійні історії по картинах.

Щиро дякуємо за ваші молитви!

Віктор Танцюра, керівник місіонерського відділу УМТ «Світло на Сході»