Пропонуємо Вашій увазі сценарій лялькової вистави.
Ви можете скористатися фонограмою, що додається.

Дієві особи:
ДІВЧИНКА - господиня двору
СОБАКА - дуже ввічлива
ПІВЕНЬ - командир над курми
КУРИ - команда
КІТ - хитрун-мудруй
ЛИСИЦЯ - крадійка
ЛЮДИ - мешканці цього села: два братика і дівчинка.
Декорації на ширмах: сільський двір.
ВСТУП. (Звучить мелодія.) Виходять діти і (весело) співають:
(Хор)
Я наберу у жменю і покладу в кишеню:
Трохи літа, трохи сонця, трохи спеки!
А взимку їх дістану за мить сніги розтануть:
Від сонця і від літа, і від спеки!
Пр.
Як Господь, так і ти: дружній, щедрий, чистий,
Усміхнися Йому, усміхнись барвисто.
Поділися добром і воно зігріє
Лише той, хто віддає, той життю радіє!
Я наберу у жменю I покладу в кишеню:
Трохи ігор, трохи жартів, трохи дива!
А під старим каштаном я їх для друзів дістану -
Трохи ігор,трохи жартів, трохи дива!
Пр.
Як Господь, так і ти – дружній, щедрий, чистий.
Усміхнися Йому, усміхнись барвисто!
Поділися добром і воно зігріє
Лише той, хто віддає, той життю радіє!
ДІТИ: Доброго усім дня!
ДІВЧИНКА: До вас у гості приїхав дитячий ляльковий колектив –
ДІТИ: СТЕЖИНКА!
ХЛОПЧИК 1: Ми привезли виставу про собаку, який не хотів бути злим!
ДІВЧИНКА: Цю історію розповіла нам наша бабуся!
ХЛОПЧИК 2: І історія нам так сподобалась, що ми вирішили розповісти її вам!
ДІВЧИНКА: Почалась ця історія у бабиному селі, а назва йому Паризьке.
(Звучить мелодія.(Французька) Чутно гавкіт собаки, мукання корів, кукурікання півнів, лемент курей,спів пташок.)
Заходить старший і молодший брати.
ОРЕСТ: Денис, баба Ганя наказала нам змайструвати для собаки будку!
ДЕНИС: Навіщо нам потрібна будка, коли в нас немає собаки?
ОРЕСТ: Розумієш, баба Ганя боїться, що до нашого курятника повадилась лисиця.
ДЕНИС: Вона що її бачила?
ОРЕСТ: Ні, але пропала чорна курка. Ти її часом не бачив?
ДЕНИС: Та ні, ще вчора у ранці курка була у курятнику, коли я її чистив пилососом! (Перевертають табличку) Дія перша “Хвалько”
(Хлопці йдуть)

ПЕРША ДІЯ.
(Маленький півник хоче кукурікнути)
ПІВНИК: Кукуріку! (кашлюкам)
(Вистрибує півень)
ПІВЕНЬ: Кукуріку!
(Півники з сусідських дворів відповідають)
ПІВНИК: Це мій татко!
ПІВЕНЬ: Усі прикинулись? (З корзинок з’являються курчата)
КУРЧАТА: Так!
ПІВЕНЬ: Потягнулись?
КУРЧАТА: Так!
ПІВЕНЬ: Усміхнулися?
КУРЧАТА: Так! Півень: Крила на ширині лап! Голова на плечах! Починаємо зарядку для хвоста!
(Співає)
Розбудило Сонечко нас з тобою (Співає півень та курчата)
Повело нас Сонечко за собою
Півники і курочки – я і ти,
Робимо зарядку; раз, два, три!
Пр.
Раз, два, три!
Раз, два, три! (Співають курчата)
Робимо зарядку; раз, два, три! (2 рази)
Лапками до Сонечка потягнулись, (Співає півень)
Весело всі Сонечку усміхнулись!
Плещемо крилами я і ти:
Прокидайтесь соні!
Раз, два, три!
Пр.
Раз, два, три!
Раз, два, три! (Співають курчата)
Прокидайтесь соні; раз, два, три ! (2 рази)
Повернулись вліво, потім вправо! (Співає півень)
Хто ще так несміло робить вправи?
Більш не позіхаємо я і ти
Весело літаємо раз, два, три!
Пр.
(Співають курчата)
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Весело літаємо - раз, два, три!
(Курчата ховаються)
ПІВНИК: Кукуріку!
ПІВЕНЬ: Ні синочок треба робити так: Кукуріку!
ПІВНИК: Це мій татко! (гордо)
КУРИ: Шарман! Шарман!
ПІВЕНЬ: Бонжур! Усім доброго ранку! Київський час – шоста година! Наш двір прокинувся! Усі починають снідати! Кури зерно, качки ряску, гуси травичку, коти молоко, песики кісточки. Бонапати! По нашому - смачного! Новини з нашого двору!
Сьогодні мої курочки пообіцяли знести на кілька яєць більше ніж у вчора. Вуаля!
КУРИ: Шарман! Шарман!
ПІВЕНЬ: Екскюзе. Пробачте по нашому. Але є ще одна новина. Для захисту курятник потрібен охоронець! Охоронець повинен бути великим, сильним і злим! Тоді лисиця побоїться залізти до нашого двору!
КУРИ: Шарман! Шарман!
ПІВЕНЬ: Тепер про погоду: Сьогодні світить сонечко!
(Співає півень) Якщо з неба дощик ллє ми усі беремо, Парасольку,то не є, то не є проблема,
І під снігом, під дощем бігати будемо
То не, то не, то не є, то не є проблема.
То не, то не, то не є, то не є проблема.
Якщо з неба сніг мите ми усі беремо
Лижі, санки то не є, то не є проблема
І під снігом під дощем бігати будемо
То не, то не, то не є, то не є проблема
То не, то не, то не є, то не є проблема (2 рази)
(танцюють курчата) КУРИ: Шарман! Шарман!
ПІВНИК: Кукуріку!
ПІВЕНЬ: Ні, не так синочку!Ось так:Кукуріку!
ПІВНИК: Це мій татко!
ПІВЕНЬ: Са ва? По нашому - як справи? (Розглядає будиночок) За один день збудували непоганий будиночок для собаки. Теплий, просторий, а головне зовсім новий! Маніфік! По нашому прекрасно! Як що розмістити в ньому декілька сідалець для моїх курочок, це вже буде не курятник, а ціла птахоферма! Вуаля!
(співає півень)
Має рішення своє кожна теорема,
Ми це рішення знайдемо, то не є проблема
У будиночку цьому жити ми будемо
То не, то не, то не є, то не є проблема
То не, то не, то не є, то не є проблема
КУРИ: Шарман! Шарман!
ПІВНИК: Це мій татко!
ПІВЕНЬ: Курочки мої! Кроком руш у новий курятник!
(Музика То не є проблема)
(Кури крокують на задній ширмі під музику)
(Звучить мелодія дійство перед ширмою. Входять брати)
ДЕНИС: Чому в тебе,оповідання про песика, таке саме як у мене?
ОРЕСТ: Тому,що песик у нас буде спільний!
(Мелодія звучить і хлопці вішають “Хвалько” уходять)

ДІЯ ДРУГА
(Дія на ширмі. Заходить кіт)
КІТ: М’яв! Що це за ґвалт на нашому подвір’ї? Цей півень розквоктався як квочка біля яєць! Не дає нікому спати. А я якщо не висплюсь стаю дуже дратівливим! Бо ми коти полюбляємо лише дві
справи – спати і їсти! (Розглядає об’яву) Що це за об’ява? (Читає) Потрібен охоронець від лисиці. Йняв! Не люблю собак, але ці лисиці вже нікого не бояться! Занадилися до нашого курятника немов там їм медом намазано. (Розглядає будку) А не поганий будиночок!
Чистенький, тепленький,затишненький! А що…як би мені в ньому 6 пожити? Чим я поганий охоронець? І зуби в мене гострі! І кігті маю!
Все вирішив - буду охоронцем! А що? У день спати у ночі мишей ловитиму! М’яв! Ні гав!
(Співає кіт)
Котик в мишки запитав: - ти чому тікаєш?
Я ж для тебе мур-нявчав! Ти хіба не знаєш?
Як що коти к в хаті є – миші це не тема!
То не то,не то, не є – то не є проблема!
То не то, не то, не є – то не є проблема!
(Звучить сирена. Півень виходить і говорить як у мегафон)
ПІВЕНЬ: Усім стояти на місці! Я два рази не гавкаю!
(Кури лементують)
КІТ: Це ти півень? А чого це ти загавкав? Та ще з собачої будки? Забув де твій курятник?
ПІВЕНЬ: Хто тут? А…це ти кіт? (Куркам) Відбій! (Кури замовкають) Я загавкав тому, що тепер ти бачиш не просто півня, а півня - охоронця! І весь двір тепер під моєю охороною! А ця будка вже зовсім не будка.
КІТ: А що?
ПІВЕНЬ: Моя птахоферма!
ПІВНИК: Це мій татко!
КУРИ: Шарман! Шарман!
ПІВЕНЬ: Оревуар моншер.
КІТ: Знаєш півень, я радий, що не живу у Франції.
ПІВЕНЬ: Чому?
КІТ: Бо я не розумію ні слова по французькому.
ПІВЕНЬ: По нашому: Йди собі друже. Цей будиночок занятий. Тепер зрозумів?
КІТ: Тепер зрозумів. Але в мене є одне питання до тебе як до охоронця.
ПІВЕНЬ: Так слухаю.
КІТ: А що ти будеш робити, коли до нашого двору залізе лисиця?
ПІВЕНЬ: Як що? Як кукурікну, усі кури позбігаються! Та ми цю лисицю заклюємо!
КІТ: А ти не пам’ятаєш весною, у кого це лисиця ледь хвоста не одірвала?
ПІВЕНЬ: Не все вирішує сила! А тепер йди собі поки я не позвав своїх бойових курочок. (Півень співає)
Ой хитрун ти – буркотун, мишеня сказало.
І у нірку стрімголов від кота тікало.
Як що півень у дворі – лис це вже не тема!
То не то, не то не є, - то не є проблема!
То не то, не то не є, - то не є проблема!
(Курчата і кури танцюють)
КІТ: Півень, а ну поглянь, хто це такий риженький до нас на подвір’я зайшов?
ПІВЕНЬ: Тривога! На нашому подвір’ї порушник!
(Кури піднімають лемент)
КІТ: Схожий на…лисицю.
ПІВЕНЬ: Увага! Ви зайшли на подвір’я, яке охороняє самий найліпший охоронник! Щоб не потрапити у халепу, наказую вам лягти на землю клювком у низ! Увага повторюю…
(Заходить песик)
СОБАКА: Я перепрошую. Не хотів вас лякати, але я по оголошенню.
(Кіт сміється)
ПІВЕНЬ: Відбій! (Кури перестають кричати) По якому оголошенню?
СОБАКА: Ось. (Вказує на оголошення) Потрібен охоронець від лисиці.
ПІВЕНЬ: Місце зайнято! Охоронець більше не потрібен! Оревуар!
СОБАКА: Пробачте за те, що я вас потурбував. (Хоче піти)
КІТ: М’яв! Стій не йди! Ніколи не думав, що таке колись скажу. Півню не по силам налякати лисицю! Тільки собака може захистити двір від усяких порушників. Собака охоронець від народження. Це її призначення! А як що собака злий, то ні яка лисиця не зайде до нашого двору.
СОБАКА: Перепрошую, що утручаюсь до вашої розмови, але я злий тільки коли голодний.
КІТ: Це нічого я тебе навчу нявчати, ні - гарчати! (Співає)
Кожен, що приходить день нам дарує теми
Хочеш їсти? Зароби! І нема проблеми!
Як що злий – бояться всі! Що тобі ще треба?
То не то, не то не є, – то не є проблема!
Розумієш? – То не є, то не є проблема!
ПІВЕНЬ: Ти дійсно якийсь дуже чемний і добрий собака.
СОБАКА: Перепрошую, але раніше я був зовсім іншим.
КІТ: Коли це раніше?
СОБАКА: До того часу, коли я зустрів її… (Затемнення. Дійство проходить перед ширмою)
(Звучить музика) (Співає дівчинка). (Мелодія “Вузенькою стежинкою”)
Добро творити на Землі,
Нам Господом дано!
І навіть діточки малі,
Всі знають це давно!
Любов і море доброти,
Оточує нас всіх!
Подібним будь до Бога ти,
Щоб щаслив був твій дім!
Пр.
Я всміхаюсь сонечку:Здравствуй золоте!
Я всміхаюсь квіточці:- Хай вона цвіте!
Я всміхаюсь дощику: - Лийся мов з відра!
Друзям усміхаюся! Зичу їм добра!
Щоб ти освітлював всім шлях,
Як сонце з висоти,
Хай сяє усмішка в очах,
Будь завжди добрим ти!
Любов і море доброти,
Оточує нас всіх,
Подібним будь до Бога ти,
Щоб щаслив був твій дім!
Пр.
Я всміхаюсь сонечку:- Здравствуй золоте!
Я всміхаюсь квіточці: - Хай вона росте!
Я всміхаюсь дощику: - Лийся мов з відра!
Друзям усміхаюся! Зичу їм добра!
(Чутно як господар кричить на собаку. А собака скавучить)
(Грають ляльками. На нижній ширмі господар б’є собаку. Собака стає злою і гавкає.)
ДІВЧИНКА: Навіщо ви ображаєте собачку? Хіба ви не знаєте, що добро лікує, а зло калічить?
(Господар щось пробуркотів і пішов)
ДІВЧИНКА: Як ти маленький?Мабуть погано жити без ласкавого слова?
(Собака гавкає)
ДІВЧИНКА: Я зрозуміла. Ти просто голодний. Зараз. Ось візьми мій обід. Це матуся приготувала для мене у школу, але я впевнена, що зараз матуся мене не журила б. (Кидає собаці)
(Собака їсть).
ДІВЧИНКА: Тобі подобається? Дозволь я тобі розкажу, як жили раніше люди і звірі.
ДІВЧИНКА: У самій добрій книзі на світі – Біблії написано що Той, Хто створив увесь світ, бажав щоб люди і тварини любили один одного і жили разом у мирі і любові.
(Собака заскавучала.)
ДІВЧИНКА: Так маленький, тоді люди піклувалися про все живе. І про звірів, і про птахів, і про рослин і навіть комах. Ні хто нікого не кривдив.
СОБАКА: заскавучала. (Підсунулась ближче до дівчинки.)
ДІВЧИНКА: Усі були друзями. Ти тільки уяви який тоді світ був прекрасний!
(Собака весело замахала хвостиком.)
ДІВЧИНКА: Я теж тебе люблю маленький! Але мене чекає матуся. Ну бувай! Запам’ятай: треба так жити, щоб нікому зла не чинити!
(Дівчинка співає)
Добро творити на Землі нам Господом дано
І навіть діточки малі всі знають це давно
Любов і море доброти оточує нас всіх
Подібним будь до Бога ти, щоб щаслив був твій дім!
(Дівчинка пішла. Собака починає рватися і обриває ланцюг)
(Музика. Виходять брати)
ОРЕСТ: Дениска пішли купатися на річку.
ДЕНИС: Так в тебе ж живіт болить.
ОРЕСТ: Та це ні чого, я буду плавати на спині!
ДЕНИС: Дія третя. «У кожного свій обов’язок» (Уходять.)
(Гра ляльками) Виходить собака.
СОБАКА: Після цього я пішов від свого злого господаря. Більше не хочу бути лихим. Я не хочу нікого лякати і зобижати. Ні квіточок, ні метеликів, ні пташок, ні мишок.
КІТ: Зараз я з тобою згоден. Мишей не можна ображати їх треба любити як їжу.
(Собака загарчала)
КІТ: Чого ти? Чого ти? Яка миша тебе укусила? Я ж пожартував!
СОБАКА: Тихіше кіт! Я почув на подвір’ї когось стороннього. І він прийшов із лісу.
(Звучить музика)
КІТ: Де? Де ти його бачиш?
СОБАКА: Ще не бачу, але чую. Він крадеться тихо, тихо. Він дуже хитрий і лихий. (Загарчав) Він крадеться у напрямок…курятника.
КІТ: Це лисиця! Вона когось схопила! Треба покликати Півня! М’яв! (Хакає) Півень!
(Чутно ґвалт курей)
ПІВЕНЬ: Спасайте! Там мій синочок – молодшенький.
СОБАКА: Це моя справа! Я охоронник і я цього крадія зупиню! Гав! Гав! Гав! (Уходить)
КІТ: Лисиця тікає! Півень дивись наш собака вигнав лисицю з двору!
ПІВЕНЬ: Захистіть мого молодшенького!
КІТ: Дивись, лисиця зупинилась і дивиться у наш бік. Ще облизується! (Півень злякано) І на кого вона облизується?
КІТ: На тебе півнику.
ПІВЕНЬ: Кокотко. Хіба вона сліпа і не бачить, що я не простий півень, а охоронець?
КІТ: Іди до неї і все розтлумач!Але як би ти себе не назвав ти зостав полоханим птахом! Ще хвальком і боягузом!
ПІВЕНЬ: Пробачте мене! Тільки урятуйте мого синочка!
(Знову чути гавкіт собаки)
КІТ: Ну і хоробрий наш собака! Погнав лисицю до самого лісу!
ПІВЕНЬ: А синочок? Що з ним?
(Півник з’являється на верхній ширмі)
ПІВНИК: Кукуріку!!!!!!!!!!!
ПІВЕНЬ: Це, це мій синочок!
(Виходить дівчинка – господиня цього двору)
ДІВЧИНКА: Що за ґвалт? Чому кричать кури?
(З’являється собака)
СОБАКА: Пробачте, що налякала вас. Більше лисиця до вашого двору не зайде.
ДІВЧИНКА: Дякую тобі наша рятівниця! (Гладить собаку)
КІТ: М’яв! Ніколи не думав, що скажу це собаці, але ти справжній сміливий охоронець!
ПІВЕНЬ: Кукуріку! Київський час - п’ятнадцята година. Останні новини з двору: собака врятував нас усіх від лисиці!
ДІВЧИНКА: І за це нагороджується почесною кісточкою і окремою будкою!
СОБАКА: Але я зовсім не лихий!
КІТ: Це нічого, про те ти найкращий у світі друг! Ніколи раніше не повірив би, що я кіт таке можу сказати про собаку!
ПІВЕНЬ: І мій теж! Кукуріку!
СОБАКА: Так! Я зрозумів, що як не крути я по паспорту – собака, і тому можу бути корисною тільки на своєму місті. Моя справа це охороняти двір і всіх мешканців.
КІТ: М’яв! А моя – ловити мишей!
ПІВЕНЬ: Кукуріку! А моя - з ранку будити весь двір!
ДІВЧИНКА: Так! А я, як ваша господиня, повинна любити і дбати про вас усіх! Як любить і дбає про усе живе на Землі наш Господь.
(Співає пісню)
Добро творити на Землі нам Господом дано
І навіть діточки малі всі знають це давно!
Любов і море доброти оточує нас всіх!
Подібним будь до Бога ти,щоб щаслив був твій дім!
Пр.
Я всміхаюсь сонечку: - Здравствуй золоте!
Я всміхаюсь квіточці: - хай вона цвіте !
Я всміхаюсь дощику: - Лийся мов з відра!
Друзям усміхаюся: - Зичу їм добра!
(Виходять усі учасники вистави.)
ОРЕСТ: Постійте, а що ми, діти можемо зробити доброго?
ДЕНИС: Дійсно як ми можемо послужити Господу (Наступні речення розбити на інших дітей)
1 - Допомагайте слабким, маленьким і хворим!
2 - Жалійте інших, а не себе!
3 - Ніколи не заздріть!
4 - Бережіть природу!
5 - Шануйте працю інших людей!
6 - Допомагайте друзям у біді!
7 - Прощайте іншим помилки!
8 - Не будьте жадібними!
9 - Любіть своїх батьків та близьких!
10 - Усі разом: І тоді ви послужите Господу!
(Співають)
Я наберу у жменю і покладу в кишеню,
Трохи щастя! Трохи сміху! Трохи світла!
А в день сумний дістану,
І все барвистим стане,
Від щастя! І від сміху! І від світла!
Пр.
Як Господь, так і ти: дружній щедрий чистий,
Усміхнися Йому, усміхнись барвисто!
Поділися добром і воно зігріє,
Лише той, хто віддає, той життю радіє! (2 рази)