11 травня

Два вечори поспіль, після перегляду вистави, до мене в гості приходять мої сусіди: п’ятирічний Арсен і семирічна Настя. «Треба знайти цього негідного хлопчиська… Треба забрати ключ», — вкотре проговорюю я репліку злої Бабки. «А в кінці ще засміятися треба», — уточнює Арсен. Я повторюю все знов, і в кінці…
Раптом хлопчик підіймає руку із затисненим кулачком і каже: «Невидимий Сторож, ось мій ключ, відкрий мені двері в Країну Радості!» Я завмера від здивування. Переді мною стояв не маленький хлопчик, а хоробрий лицар, готовий до бою із силами зла. Арсен не просто копіював головного героя п’єси, він грав, як відчував!
Моє захоплення Арсеном перериває Настя: «Ви знаєте, що навколо нас зараз літають янголи? Ми їх не бачимо, а вони нас бачать!» «Так», — погодився Арсенчик. «Нам про це дівчинка Стежинка сказала!» Діти, закинувши голови, озиралися по сторонам і посміхалися.
«А ти хотів би ще раз сходити на виставу?», — спитала одна моя знайома свого сина Захара. «Кожен хотів би. І навіть без подарунків», — відповів хлопчик. І ми вирішили подарувати йому ще один квиток. Квиток на офіційне щорічне свято журналу «Стежинка», яке відбудеться 16 травня в театрі ім. Лесі Українки.

16 травня

Ось і закінчився 14 щорічний фестиваль християнського журналу «Стежинка».
Понад три тисячі маленьких киян та їх батьків змогли побувати на трьох виставах «Три ключа».
16 травня вистава проходила в залі Національного театру російської драми ім. Лесі Українки. Цей, один із кращих театральних залів України, гостинно відкриває двері для нас ось уже четвертий рік поспіль.
Сміх і сльози, хвилювання за долі головних героїв Ясі та Максима… Все позаду… Хоча, ми сподіваємося, що із завершенням свята, наша розмова з глядачами не закінчилася… Кожен із наших гостей отримав у подарунок окрім шоколадок, кульок – важливих атрибутів свята – підписний талон на журнал «Тропинка», запрошення в школу «Тропинки» (кореспондентський курс для дітей «Иди за мной») і, звичайно ж, запис вистави «Три ключі».
Коли наші вистави були записані ще на магнітофонних касетах – батьки розповідали, що діти загравали їх «до дірок». Ми тепер даруємо диски. До речі, якщо є бажаючі, які не бачили нашу виставу, отримати диск із записом вистави – звертайтеся в місію…
А свято удалось… «І Сам Ісус Христос був у залі…І багато добрих янголів» - і ні в кого не було сумнівів, що дівчинка Стежинка каже правду.
І фокуси – справжні, як у цирку – з живим кроликом, і клоунами.
Особливу подяку хочеться висловити нашим друзям, хору «Тропинка» з Владикавказу. Багато пісень у виставі – їх чудово записали діти з Осетії.
Цього року Стежинка розповіла нову історію:
«У ній є трохи вигадки, є фантазія, є мрії. Але якщо ти будеш уважним, то відрізниш реальність від вигадки і зробиш правильний висновок. І сподіваюсь, ти зрозумаєш, що треба зробити, щоб потрапити у Царство Ісуса Христа».
Щоразу Стежинка запрошує дітей у подорож… Їй дуже хочеться, щоб діти не заблукали в світі неправди, зла і гріха…
Всі творці вистави діти і дорослі хвилювалися – чи зрозуміють їх там, у залі…
Та й темою вистави була обрана доросла проблема, з якою бореться хлопчик і дівчинка десяти років… Яся і Максим
Духовна боротьба, бабка чаклунка, царство злого карлика… Хвороба головної героїні Ясі. Її друг Максим отримує силу перемогти ворога… Він дізнається Ім’я Невидимого Сторожа… Це Сам Ісус Христос.
Країна Радощів – із дитячої мрії казки, де живуть звірі, які розмовляють: Білочка Бусинка, Ведмежатко Бутуз, Зайченята Топ, Хлоп і Пуша, Їжачок Лопотун – перетворюється на країну воїнів, готових іти в бій зі злом…
Стежинка пояснює Максиму: «Країна Радощів, яку ви вигадали з Ясею, це дитяча мрія про прекрасне Небесне Царство. А ваш Невидимий Сторож – це Ісус Христос. Тільки Він може перемогти сили темряви… Він хоче стати твоїм другом і допомогти тобі, але для цього Він повинен зробити твоє серце чистим».
Максим запросив у своє серце Ісуса.
Він переміг злого карлика і врятував Ясю.
Ісус зцілив Ясю від хвороби…по волі Своїй.
Лунає фінальна пісня:
В моем сердце Христос живет,
Я отдал Ему жизнь свою.
Он меня в беде бережет,
Охраняет меня в бою.
С Ним не страшен мне враг любой,
С Ним могу через все пройти,
Его ангелы надо мной
Распростерли крылья свои.
Невидимый Страж – Иисус,
К Тебе в небеса я стремлюсь,
Спаситель Ты мой!
В прекрасном Царстве Святом
Мы будем вечно с Тобой…
Якщо ти, наш читачу, також бажаєш потрапити в Країну Радощів і Щастя - отримай «Три ключі»… А що це за чудові ключі, содіваємось, ти сам зрозумієш, прослухавши нашу виставу…
На святі не було байдужих. Дія захопила і дітей і дорослих.
Людмила Масленіна.