26 травня ми, разом із колективом лялькового театру «Стежинка», відвідали місто Клевань, Рівненщина. Там на нас із нетерпінням чекали вихованці та працівники спеціалізованої школи для дітей з вадами зору.

Хоча це не перша наша поїздка, але щоразу після таких зустрічей я неначе «прозріваю» і починаю бачити те, що раніше було сховане від мене: я починаю краще розуміти світ людей, який раніше мені був незнайомим.
Хочу зауважити, що особливо складно розповісти іншим про зовсім інше життя людей із вадами зору, дорослих і дітей. Часом навіть така перша реакція на фото з наших зустрічей: «Які ж вони незрячі?! Такими й не виглядають. Немає чорних окулярів, білої палиці тощо».
Зазвичай фото не відображає справжнє життя людей із вадами зору, не відкриває нам їхні проблеми й потреби, їхні страждання й будні.
Саме у таких поїздках ми можемо по-особливому відчути життя цих дітей.
Повна зала усміхнених дитячих облич, тепла атмосфера – це найкращий прийом, який нам організували вихованці школи. За цих умов так приємно свідчити діткам і вихователям про Ісуса, Який може стати їхнім найкращим Другом!

Але найцікавіше для мене було «за лаштунками» нашої програми. По завершенні я мав щиру бесіду зі справжньою «мамою» для цих дітей – із директором школи Фалко Євгенією Василівною. Про таких, як вона, можна сказати – людина на своєму місці!

Під час нашої розмови вона розповіла про багатьох дітей, називаючи їхні імена й проблеми: кому, коли і яку операцію було зроблено; хто з вихованців і на яку операцію ще чекає; у кого інтенсивно падає зір; кому допомогла операція й дитина відновлюється; хто з діток які таланти має. Дітки різні, але їх об’єднує одна мрія – добре бачити навколишній світ.
Перед моєю уявою вимальовувалася історія в особах й іменах.

І цей світ таких особливих людей ми ніколи не побачимо на фотографії. Це те, про що мовчить фото. Якою б якісною не була фотографія, вона не здатна передати нам непросте життя незрячих людей і людей із вадами зору.
Давайте молитися про те, щоб Господь дарував цим діткам, насамперед, духовний зір, а також, зі Своєї великої милості, зцілював і фізичні вади зору Своїх неповторних створінь!

Олександр Напрєєнко,
служіння незрячим.