Цього разу дорога, якою їде наш автобус, уже здається нам знайомою, навіть, майже рідною. Ми їдемо до міста Золотоноша, Черкаської області. Це вже третє відвідання спеціалізованого реабілітаційного центру для дітей із проблемами розвитку за останні півроку.
Влітку, під час нашого першого відвідання, ми познайомилися з дітками, які приходять, чи приїздять на візках, після занять у школі до цього реабілітаційного центру. Тут із ними займаються спеціалісти і допомагають їм навчитися фізично і психологічно долати ті труднощі, з якими вони стикаються у повсякденному житті.

Влітку наша співробітниця Інна Козіна, проводила заняття з цими дітками. Вони слухали захоплюючу біблійну історію про вихід ізраїльського народу з єгипетського рабства, після чого намагалися проілюструвати почуту історію.
А вже восени ми знов приїхали до цього спеціалізованого реабілітаційного центру, щоб подарувати всім діткам нову, намальовану ними книгу із серії «Ми малюємо Біблію», яка називається «Повернення додому»!
І діти, і їх батьки, і вихователі, і керівництво центру були просто в захваті! Вони, напевне, ніколи і не могли подумати, що малюнки їх дітей, яких більшість оточуючих вважають неповноцінними, надрукують у справжній книзі!
І от, ми знов їдемо до цього центру, але вже із бажанням розповісти дітям про Різдво і подарувати подарунки! Хвилюємось і передчуваємо радість нової зустрічі! Звісно ж, нам було дуже приємно, коли ми зрозуміли, що діти нас впізнали і раділи нашому приїзду. А ще радісно було почути про те, що багатьом діткам сподобався наш журнал «Тропинка», і вони з великим нетерпінням чекають на прихід кожного нового номеру в їх дім!

Напередодні Великого Свята, ми привезли дітям Різдвяну лялькову виставу «Дверь сердца моего».

Не дивлячись на те, що ці дітки є неповноцінними, і розумово вони не так розвиваються, як всі їхні однолітки, ми дивувалися, наскільки уважно вони дивилися виставу! Вони слухали кожне слово, слідкували за кожним рухом лялькових героїв, і реагували на все, що відбувалося на ширмі, настільки щиро, наче це все відбувається у реальному житті.




А ще нас дуже порадувало, що багато дітей прийшли на свято з батьками. Віримо, що кожен із них не тільки порадів за своїх діток, які були у захваті від побаченого, але і для себе дізнався, що ж таке справжнє Різдво.

Всім дітям, та й дорослим, завжди цікаво, хто ж там ховається за ширмою і керує ляльками?
І коли наші лялькарі, наприкінці вистави виходять з-за ширми «на уклін», це завжди дуже хвилюючий момент. Маленькі глядачі не стримують емоцій, радіють, голосно аплодують і намагаються, хоч би на секундочку, торкнутися рукою ляльки!

А наші ляльки – бабуся, дідусь, тінейджер, тварини, які ще кілька хвилин тому були на ширмі, зовсім не проти такого близького спілкування, чим невимовно радують малят!



І звісно ж подарунки! Згадайте, дорогі дорослі, як ви у дитинстві любили отримувати подарунки і як раділи кожному такому приводу.
Ми впевнені, що подарунки, які ми привезли цим діткам, будуть не просто приємними і смачними для них, але і дуже корисними. Адже кожна дитина отримала в подарунок, крім солодощів, розмальовок, браслетів, значків і журналів, диск із аудіо виставою «Друг исцеляющий сердца» і можливість безкоштовно підписатися на заочний навчальний курс «Иди за мной».



Поїздка до Золотоноші була нашим стартом у циклі Роіздвяних поїздок.

Попереду в нас ще 21 вистава, які ми покажемо на Київщині, Черкащині та Житомирщині.
Близько 2000 дітей почують про Чудо Різдва!
Ми потребуємо вашої молитовної підтримки.
Моліться за учасників лялькового театру і керівника Ірину Полухіну.
Моліться за благополуччя на зимових дорогах України, за водіїв.
Моліться за дітей, які будуть дивитися Різдвяні програми, за їх батьків, вихователів і вчителів.
Христина Монастирська.