Я ставлю питання залу: «Яке зимове свято для вас найважливіше?»
— Новий рік,— відповів хор дитячих голосів. Потім невелика пауза, і:
— Різдво,— спочатку несміливо, а потім уся зала підхоплює і багаторазово повторює дороге кожному християнину слово. Різдво Ісуса Христа!
У радянській державі такого свята не було. Нас навчили святкувати Новий рік — і всі діти з нетерпінням чекали на новорічну ніч. Частування, подарунки, гості…
— Я не спав до 3-х годин ночі,— вихвалялися потім ми перед однокласниками.
— А я ліг тільки під ранок,— погодьтеся, це був сильний аргумент.
Але й за наших днів, коли ніхто не забороняє святкувати Різдво, для багатьох зміст цього свята лишається позаду все тих сами багаточисельних частувань, подарунків, гостей.
Про це ми і хотіли розповісти в театральній виставі «Що таке Різдво?»
Близько 5000 дітей у Харкові, Полтаві, Києві та Київській області — були гостями на Різдвяних виставах місії «Світло на Сході». У великих залах виступав дитячий театральний колектив, а в маленьких — дитячий ляльковий театр. Для наших молодих учасників вистав такі гастролі серйозне навантаження — показати 18 вистав у різних містах. Сам Господь вирішував кадрові питання акторів, дозволи батьків і шкільні звільненння. Ми молимося, щоб Він благословил благовісників-початківців бути слухняними своїм батькам, не відстати у шкільній програмі та полюбити Ісуса всім серцем.
З любов’ю і словами вдячності нас проводжали після кожного виступу.
— Ми впізнавали себе у головних героях вистави, — ділилися враженнями глядачі (і діти і дорослі). Отже, зернина впала на добрий грунт. Зрости її, Господь!
Не можу не сказати слів подяки друзям, які приймали наш чисельний місіонерський загін у великих містах і маленьких селах. І найсмачніший обід у школі села Червоне, зі щирими посмішками вчителів. І гостинність у Полтаві. І турбота у Харкові. Все було з любов’ю і для слави Божої. За все нехай благословить вас Господь Своєю милістю і щедрістю!
Окрема подяка нашим друзям у Німеччині! Різдвяні подарунки, зібрані німецькими дітьми принесли велику радість українським дітям і їх батькам. Один хлопчик, сяючи від радощів, розповідав, що дуже хотів отримати в подарунок маленьку машинку, а в подарунку їх виявилося аж п’ять!
На нас чекає ще одна виїзна вистава — у м. Шепетівка. Помісна євангельська церква дружить із міським інтернатом. Ми будемо раді допомогти розвитку відносин, а головне — розповісти про народження Спасителя.
Христос народився! Слава Йому!