«Хто ж тоді поїде до Китаю, якщо я залишуся вдома?» — питала двадцятисемилітня Гледіс Ейлворд голову Китайської внутрішньої місії, який стверджував, що місіонерська робота у Китаї — це не її покликання.

Дійсно, у Гледіс не було ні знань, ні здібностей навчатися. Але, не зважаючи на такі перешкоди, вона стала однією з найвидатніших жінок-місіонерок сучасної історії. Любляче серце і надія на Бога зробили Гледіс сильною й витривалою. Згадуючи свій життєвий шлях, вона дивувалася тому, як опинилася в Китаї, адже поїхати туди, напевне, мав хтось інший, наприклад, освічений і сильний мужчина. Та, видно, Бог не знайшов нікого, крім слабкої й беззахисної жінки. Вона відчула поклик і поїхала. Бог був із нею, тому Гледіс виявилася сильнішою за тисячу буйволів.