А уявіть, наскільки все складніше, якщо працюєш за ширмою, у ляльковому театрі, якщо доводиться постійно тримати руки піднятими вгору, інколи стоячи на колінах, і до цього ж зовсім не бачити глядачів. Можна тільки припускати, чому зал так неадекватно реагує і що там відбувається.

А як бути, якщо актори наперед розуміють, що, швидше за все, під час виступу глядачі будуть поводитися не так, як зазвичай?
Ні-ні, не подумайте, це не були невиховані підлітки або дорослі люди, яким нецікава лялькова вистава. Цього разу глядачами лялькового театрау клубу «Стежинка» стали діти з особливими потребами.

Благодійна організація «Спеціальна школа життя», куди нас запросили, займається дітьми різного віку, а також дорослими людьми, її підопічні – від 2 років до 31 року. Ті, хто старше, не дивлячись на дату, зазначену в свідоцтві про народження, за розумовим розвитком залишаються маленькими дітьми.

«Школа життя» – перша в Україні приватна школа сімейного типу для дітей-інвалідів, які не можуть навчатися у звичайних загальноосвітніх школах або відвідувати дитячі дошкільні заклади. Вихованці «Школи життя» – діти і молоді люди зі страшними діагнозами: аутизм, ДЦП, синдром Дауна, інтелектуальна недостатність різного ступеню. У них великі труднощі з навчанням.

Однак всі ми відзначили: діти дуже уважно дивилися виставу, хоча ми добре розуміли, наскільки складно їм було сидіти спокійно і стримувати емоції при появі з-за ширми кожної нової ляльки.

Швидше за все, діти більше запам’ятали тварин, ніж головних героїв лялькової міні-вистави. І суть історії, показаної ляльками, вони навряд чи зрозуміли. Але в залі було багато батьків, вихователів і вчителів. І ми сподіваємося, що принесли не тільки радість і позитивні емоції дітям, але і допомогли дорослим відкрити для себе багато важливих істин.

Віримо, що на зустрічі у цій спеціалізованій школі Бог проговорив до серця кожного, і своєю присутністю, спілкуванням, подарунками, виставою ми змогли подарувати дітям багато Божої любові.
Ми молимося про дітей, які виховуються в «Школі життя», а також про їх батьків, щоби Бог посилав їм багато сил, терпіння, уваги і дав на практиці відчути Його Батьківську любов.

Якщо у вас є бажання, ви також можете підтримати сім’ї, де живуть такі діти, своєю молитвою.
Помоліться також і про те, щоб наше наступне відвідання «Школи життя», яке ми запланували на період різдвяних свят, залишило глибокий і радісний слід у серцях дітей, їх батьків і вихователів, адже Ісус Христос народився для всіх людей, а отже, і для них!
Христина Монастирська.