Релігія і Євангеліє

За часів комуністичного войовничого атеїзму був дуже поширений лозунг: «Релігія – опіум для народу».
Вожді пролетаріату хотіли принизити християн і показати, що релігія одурманює людей. У якомусь сенсі вони були праві.
Тому що й самі атеїсти були не менш релігійними. На той час атеїсти були людьми великої віри, але віри в ніщо, в обман, ілюзію.
На землі взагалі немає нерелігійних людей. Усі люди щось плекають у серці, на щось покладаються, від чогось залежать.
Навколо нас переважна більшість людей довіряють прикметам, вірять у забобони, звертаються до знахарів, екстрасенсів, ворожок, цілителів – насправді ж звертаються до диявола – так говорить Біблія. Це теж релігія, хоча дуже небезпечна, тому що відкриває людину та її потомків для нищівного руйнування на землі й геєни вогняної у вічності. Будь-яка релігія заснована на ділах, які повинна робити людина, правилах, які потрібно виконувати, різних ритуалах, яких потрібно дотримуватись, щоб наслідувати спасіння.
Євангеліє (добра звістка) радикально відрізняється від релігійних постулатів.
Добра звістка про те, що Бог послав у цей світ Свого Сина, щоб він Своїми стражданнями й смертю заплатив за гріхи всього людства й урятував кожного, хто з вірою прийде до Нього – в покаянні та з проханням дарувати спасіння. Блага звістка в тому, що не людина, яка грішна всім с воїм є ством, с пасається с воїми в ласними з усиллями. Б ог с пасає т их, х то р озуміє с вою гріховність, вірить у здійснене Ісусом Христом спасіння, присвячує своє життя Богові, починає жити святим життям, яке можливе тільки Божим Духом. Святе життя – це не засіб для спасіння, а наслідок того, що Бог спас людину від гріхів, від влади гріха й дав Духа Святого в серце кожному спасенному по вірі.
Про ці надзвичайно важливі речі ми будемо роздумувати в цьому номері журналу. І нехай Господь відкриє нам усю красу та силу Євангелія.
Василь ДАВИДЮК,
головний редактор