Тільки Богу одному слава

Якщо взагалі щось може бути славним, то ця слава – лише мізерні крихти неосяжної слави Бога. Тому що все від Нього, усе починається з Нього, все існує тільки тому, що Він зробив це можливим. Якщо й є щось хороше, то тільки тому, що Бог проявив через когось, або щось, Свої досконалості, доброту, любов, милосердя – Свою славу.
Тому за великим рахунком славний тільки Бог. Його слава може засяяти в Його творінні наче відблиски сонця в багатьох крапельках роси. Але джерело – тільки Бог, і тільки Йому слава за все й від усього творіння. Усе створене, все, що існує, вказує на великого і славного Творця.
У контексті Реформації теза «тільки Богу одному слава» означає, що в спасінні людей від вічної загибелі проявлена величезна слава, яку неможливо осягнути нашим обмеженим розумом, проявлені любов і милість, які суперечать усякій людській логіці.
У спасінні людей немає жодної заслуги людської, тому що люди, по своїх гріхах, були, по суті, ворогами Богові, чинили всупереч усякому здоровому глузду. Бог, незважаючи на все наше безумство і руйнацію, спасає нас через заслугу Ісуса Христа.
Тому слава тільки Йому.
Це й є тема нашого журналу.
Василь ДАВИДЮК,
головний редактор