Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, – і людину опоганює!
(Мр. 7:21–23)

У цьому номері ми роздумуємо над тим, що заздрісні люди не можуть щиро любити.
Що це за явище таке – заздрість? Чому вона стоїть у переліку речей, які опоганюють людину? Чому заздрісні люди здатні на зло? Заздрість руйнує щирість у стосунках, сіє підозру, осуд, не може радіти успіху іншого, а, навпаки, позбавляє спокою і миру. Тоді як любов готова на приниження і пожертву і радіє успіху і благополуччю іншого.
Людей, яких благословив Бог, закидають брудом, несправедливо осуджують через це бридке явище – заздрість.
Напевно, кожен із нас знає, як неприємно і гидко на душі, коли туди потрапляє отрута заздрощів.
Вам ніколи не вдасться побудувати щирі, відкриті та сердечні стосунки з заздрісною людиною, тому що там завжди буде підозра, недовіра і зневага.
Мабуть, увесь гріх почався з того, коли диявол позазд­рив Богові і захотів бути вищим за Творця.
Через заздрощі розіп’яли Христа. Заздрість породила багато інших, дуже ганебних і низьких речей, які паплюжать і руйнують образ Божий у людині.
Тож тема надзвичайно актуальна.
Збережи, Господи, наші серця від цього страшного стану, натомість нехай вони будуть сповнені любові, теп­лоти і радості.
Благословенного вам перегляду всіх публікацій і збагачення у пізнанні нашого Господа Ісуса Христа!

Василь ДАВИДЮК,
головний редактор