Іноді дуже непросто сказати щось людині, яка вже втратила здатність люби-
ти – у повному розумінні сенсу цього слова.
У таких випадках, коли складно охопити розумом усю сутність поняття, ми йдемо від зворотного і кажемо, що любов не є це або те.
У цьому номері ми говоримо, що любов не є гординею, вона не надимається, не величається.
Гординя – антипод любові.
Любов не має нічого спільного з гординею, навпаки, гординя – це завжди відсутність любові.
Часто люди хочуть довести, що ці речі можуть співіснувати, що одне не виключає іншого.
Але Бог категорично заявляє, що любов за своєю суттю не може гордувати: як олія і вода не можуть злитися в одне ціле, так само й любов і гординя, бо гординя противна, огидна любові.
І наслідки їхньої дії радикально протилежні. Любов породжує життя, мир, радість; гординя – смерть.
«Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком – бундючність» (Пр. 16:18).
Любов Божа і смирення Ісуса Христа принесли нам спасіння від погибелі, до якої привела нас гординя.
Тож любов веде нас у зовсім протилежному напрямку від то­го, яким веде гординя. Це наче дороги в різні боки.
Нам потрібно твердо усвідомити: гординя не може співіснувати з любов’ю.
Нехай Господь озветься до нас по цій дуже важливій темі через публікації цього номера, і ми навчимося любити, замість того щоб гордувати.

Василь ДАВИДЮК,
головний редактор