У світі, який Бог створив прекрасним, тепер існує дуже багато зла, тому що гріх став панувати в людях, навіть тварини сповнені жорстокості. Світ перейнятий злом. Слово Боже констатує: «весь світ лежить у злі». Від цього зла плачуть слабкі, плачуть і сильні, плачуть діти і плачуть дорослі. Здається, що всі думки людей просякнуті злом, неправдою, егоїзмом. Усім важко під тиском зла, усім хочеться спокою, хочеться знайти затишок від нього, хочеться почуватися захищеними.
Але майже щодня ми знову і знову пересвідчуємось, що не тільки зовні, але й усередині нас самих наслідок нашої гріховності руйнує все, що добре, ніжне, благородне і високе. У відчаї ми шукаємо свободу, шукаємо вихід із цього страшного лабіринту. Ми запитуємо, чи є вихід, чи є щось, що може нас вивільнити?
Слово Боже відповідає стосовно цього відчайдушного пошуку: тільки любов не думає лихого і нейтралізує зло. Любов «не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого» (1 Кор. 13:5). Є лише одна сила, спроможна не просто нейтралізувати зло, але й високо піднестися над ним, – це любов. Тільки там, де панує любов, зло не просто відступає, воно стає неможливим, тому що любов – це ніжність, повага до іншого, доброта, радісна готовність жертвувати заради іншого. Світ створений любов’ю, але спотворений гріхом, наслідком якого є те зло, яке панує в світі.
І ніколи грішна людина не подолає його.
Лише Бог не тільки може надати свободу – Він уже надав нам свободу від зла. Він, пославши на смерть Свого улюбленого Сина, вивільнив нас із, здавалося, безвихідного становища. Ісус знищив наші гріхи Своєю смертю і наповнив нас тією любов’ю, що не думає лихого, що випромінює ласку і доброту, що робить життя мирним і радісним.
Саме про це неймовірне багатство ми з радістю і вдячністю Богові роздумуємо на сторінках цього номеру журналу – любов не думає лихого.
Від щирого серця подякуйте Богові за цей величезний дар, за те, що Бог зробив нас, Його дітей, здатними любити справжньою Божою любов’ю і огорнув нас нею, по-батьківськи обійнявши нас. Що серця наші заспокоїлись у Богові, Який є любов, і зло не має над нами влади, тому що любов Божа вилилась в серця наші Духом Святим.
Будемо любити щиро, жертовно, усім нашим єством, тому що у Христі ми на це спроможні.

Василь ДАВИДЮК,
головний редактор