Продовжуючи роздуми про ознаки любові, звернімося до Біб­лії: Дух Святий свідчить, що справжня любов завжди творить лише правду.

Любов не терпить неправди, не задовольняється нею, натомість тішиться і радіє з правди.

Неможливо говорити про любов відірвано від особистості, тому що немає абстрактної любові, любов – це завжди чийсь прояв.

Любов, як абсолют, існує лише в Богові. Лише про Нього сказано, що Він є любов. Коли Його любов проявляється до творіння, тоді ми усвідомлюємо її існування, радіємо їй, як чомусь дуже доброму, ніжному, правдивому, істинному.

Нам хочеться створювати в наших стосунках щось подібне й відчувати добро, мотивоване любов’ю до нас від подібних нам.

Слово Боже говорить, що ми тільки тому можемо й повинні любити, що Бог нас любить.

І якщо існують стосунки любові, то правдивість, чесність і відкритість є не тільки необхідністю, але й великим задоволенням.

Любов можлива лише на підґрунті відвертої правди, абсолютної відкритості – любов задовольняється тільки правдою, вона її творить у стосунках.

Якщо ми допускаємо якусь «вигідну неправду» заради збереження «любові», то це не можна називати любов’ю з точки зору її суті.

Будь-яка «свята неправда» повністю руйнує любов і довіру.

Люди страждають від нестачі доб­ра, теплоти – неправда стала перепоною для любові, для радості, яких так сильно прагне кожна людська істота.

Тож ми ніколи не отримаємо справжнього задоволення від підробок любові, які так активно пропонуються нам гріховним світом, – нас задовольнить тільки Божа любов, що творить правду й радіє їй.

Тобто нам потрібен Бог – джерело таких жаданих нами Любові, Правди і Життя.

Шукаймо Його всім нашим єством – у цьому наша справжня потреба, наше спасіння і задоволення.

Бажаю всім читачам отримати всю повноту Божої любові й пережити надзвичайну радість, коли щедро будемо ділитися нею з усіма оточуючими.

Василь ДАВИДЮК,
головний редактор