ЦЕРКВА

У людей світу цього відношення до Церкви дуже різниться. Коли ненароком люди чують або згадують це слово, у когось з’являється саркастична усмішка, згадується якась негативна інформація, або людина має своє особисте негативне ставлення до Церкви як до світогляду.
Хтось відчуває внутрішню агресію до всього, що має відношення до Церкви, до тих, хто належить до церковної спільноти.
Але є люди, для яких Церква є сенсом життя, які з Церквою пов’язують усе в своєму житті. Вони говорять про неї з благоговінням.
Згадування про Церкву, не як про будівлю, а як про спільноту Божих людей, об’єднаних Божим спасінням, викликає в них відчуття теплоти й радості.
Чому таке різне ставлення, чому чиясь позиція, чиєсь позитивне, благоговійне ставлення до Церкви як до чогось найважливішого в житті викликає в деяких людей не просто незгоду, а сильну ворожість, ненависть і бажання знищити всіх, хто належить до неї?
Наприклад, і в наші дні в мусульманських країнах убивають християн тільки через те, що вони належать до Церкви Христової.
Це тому, що Церква - не від цього світу, це не щось таке, що вигадали люди.
Церква - це Небесне творіння, вона є славним задумом Божим, створена для неймовірної слави.
Для того щоб спаплюжити, очорнити її, ворог сплітає неправдиві наклепи, використовує для цього негатив із життя тих, хто називає себе християнами, але насправді не є ними.
І це правда, що в історії номінального християнства було багато жахли вого, але, по суті, це не можна назвати Церквою, і це не є нею.
Якщо дуже коротко: Церква, наречена Ісуса Христа, - це спільнота, яка відображає досконалість свого Господа.
Люди, які дійсно належать до Церви, з’єднані в своєму дусі з Богом, мають у собі Духа Святого, Який абсолютно радикально змінює в них життєві цінності.
У Церкві нормою взаємин є любов, доброзичливість, жертовність, чесність.
І в цьому сенсі вона не земного походження, а небесного.
Мабуть, тому світ ненавидить її, що вона не від світу цього і належить не йому, а Господу Ісусу Христу.
Коли Господь спасає грішників від заслуженої погибелі, Він спасає їх за їхньою особистою вірою в Христа, але спасає в Свою Церкву, вона є ковчегом спасіння.
У цьому світі немає жодної інституції, яка за своєю значимістю хоча б частково наблизилася до Церкви. Тому що Церква належить Богові, Ним створена й Ним керується, і створена для Неба, і Його любов проявляється в ній.
Бути спасенним Ісусом Христом означає бути частиною Його Церкви. І це найважливіше, що є в цьому світі, в цьому житті й у вічності!
Василь ДАВИДЮК,
головний редактор