Перша наша євангелізація з храм-наметом відбулася у м. Бердянськ (18 – 24.05). Ще до нашого приїзду брати і сестри помісної церкви ретельно підготувалися до тижневої євангелізації: розмістили рекламу на місцевому ТБ, радіо та на 7-ми бігбордах по всьому місту.

Господь сказав: «Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори». Саме у цій поїздці для нас у буквальному сенсі відкрилося значення цього вірша – наш храм-намет було встановлено на пагорбі, де перехрещувалися дороги, що ведуть із міста. Три дні не вщухав штормовий вітер, який нещадно намагався знести наш намет: у деяких місцях надірвався купол, порвалися декілька строп, зламалася одна палка-опора… Та це не завадило дії Слова Божого, яке ми звіщали. Щодня на кожне служіння (дитяче, загальне, молодіжне) приходило багато невіруючих людей, а також приходили наші брати і сестри з помісної церкви. Віримо, що Господь по-особливому торкався сердець людей. Як тих, хто не прийняв Його як Спасителя, так і тих, кого Він покликав на служіння для Своєї слави. Ось сестра Тетяна вперше займалася служінням з дітьми. І Бог настільки торкнувся її серця, що вона приєдналася до місіонерів ще у двох поїздках.

Слово Боже принесло свої плоди й у Приморську (25 – 31.05), де Господь особливо благословив нашу працю. Під час проповіді Євангелія по картинах чоловік на ім’я Микола прийняв Ісуса Христа в своє серце, і після цього приходив на кожне вечірнє служіння та на всі молодіжки, аби більше дізнатися про свого Спасителя.

Ще однією радістю для Неба і для нас стало покаяння жінки похилого віку. Вдома в неї відбувалися жахіття – самі по собі рухалися речі, посуд, що лякало її та не давало спати. Наш пастор Віктор провів із нею бесіду і виявилося, що вона займалася окультними практиками. Віктор порадив відректися від цього і покаятися, що ця жінка і зробила. Після молитви ці речі зникли, і відразу її серце стало відкритим до добрих справ – щодня на нас чекало свіже молоко, яке приносила ця жінка, і від усього щирого серця пригощала всіх місіонерів. Віримо, що Господь звільнив її і продовжуємо молитися за її духовне зростання в Бозі.

Також давайте молитися про Сергія. Він двічі приходив до нас на служіння, і обидва рази - напідпитку. Ми багато спілкувалися із ним, і згодом він прийняв рішення їхати до реабілітаційного центру. Господь сильний звільняти і відновлювати тих, хто бажає Його дії і керівництва у своєму житті!

Відкриті двері домівок і людських сердець змінювалися великими парканами та зануреними в себе та свої проблеми людьми… З таким ми зустрілися у Запоріжжі (01 – 07.06). Попри велику допомогу місцевої церкви та допомогу молоді в організації і проведення молодіжних служінь, а старших братів і сестер - у вечірньому служінні, спілкуватися з людьми у цьому великому місті було доволі складно.

Та Слово Боже було проповідане комусь для покаяння, комусь – для свідоцтва.

Ми дуже потребуємо вашої молитви! Адже це справжня духовна війна. Давайте разом стояти у проломі за спасіння нашого народу в цілому, і кожної людини – зокрема.

Андрей Полухін,
місіонер УМТ «Світло на Сході»