Божий дотик до сердець 140 осіб відчувався в усьому – і в проповіді Віктора Танцюри, і у співі хору з церкви «Дім Архітектора», і у смачному частуванні, яке приготували наші сестри, і у невеличкому подарункові зі смакотою та духовною їжею.

З-поміж натовпу людей ледве проглядали води Йордану з людьми на березі, Марія, яка розмовляла з Ісусом, хрест на поранених плечах Христа… І серед загального галасу жування і розмов, у куточку в холі панувала глибока тиша… Тільки чутно було голос, який вів своїх слухачів слідами Ісуса у далекім і теплім Ізраїлі. Це Олена Чупак за допомогою репродукцій всесвітньо відомих картин розповідала про життя і смерть нашого Спасителя.

Вдивляюсь у ці обличчя… Деяких не впізнаю. Адже лише нещодавно вони приходили за допомогою з сумними, інколи зляканим поглядом, а тепер – посмішки, сяйво в очах і море теплих слів вдячності. Замість нерозуміння, а часто і зневаги у ставленні до жителів Сходу України, вони відчули Божу благодать і Його розраду.

Інколи нам так небагато треба для радості, навіть пари чобіт достатньо… І взувши їх, Сергій радісно попрямував на нічну зміну прибирання вулиць.

Нам би дуже хотілося висловити подяку тим, хто допомагав у організації та проведенні цього свята, але ми боїмося когось забути… Адже стільки молитов полинуло до Господа перед, під час і продовжують линути після зустрічі… Стільки часу, сил і всієї душі було вкладено в купівлю подарунків, приготування частувань, а усмішки і добрі погляди неможливо порахувати чи виміряти… Але все чітко «враховано» у Господа, і ніхто не залишиться без своєї нагороди!

Як відомо, неможливо наїстися наперед… Тому, тепер щосуботи о 14:00 ми будемо ділитися «їжею духовною» з усіма прагнучими, струдженими і обтяженими…

Для нас лишаються такими необхідними і безцінними ваші молитви про уста тих, хто говоритиме Слово Боже, і про серця тих, хто слухатиме Голос Духа Святого.

Марина Кузнєцова,
Координатор служіння допомоги пересельцям.