І ми раді бачити, як Божа робота триває у цій країні та бажаємо поділитися з вами свідченням про Його дію.
Ось лист, який ми отримали від Олексія Мюллера, пастора церкви в місті Усть-Нарва, Естонія.
«У нас все слава Богу, по милості Божій щось виходить робити для Нього. Цієї суботи зібрали підлітків-хлопців на футбол і спілкування. Зібралась компанія з 20 хлопців – декілька з Силламяе, декілька, з якими займається наш брат Семен, зі школи та трьох брат Володя запросив із дитячого будинку. Пограли, потім розвели вогнище, посмажили сосиски, поспілкувалися. Я дізнався кого як звуть. Декілька хлопців, прощаючись, спитали: "А наступної суботи зберемося так само?" Тож є із ким працювати далі.
Я пройшовся по адресаї (що ви нам залишили) тих людей, які вислухали Євангеліє. Їх було четверо. З усіма поспілкувалися, познайомилися, запросили до церкви, запропонували зустрічатися надалі, читати разом Біблію і молитися. Один із них – Андрій, він дуже відкритий до спілкування, сам запрошує в гості та бажає читати Євангеліє. Він був у нас на Великдень. Тож фронт роботи - ОГО-ГО!
Спасибі вам всім за поштовх (чи ривок), який ви для нас зробили, подавши приклад ревного служіння і молитви.
Сьогодні з Вовою їдемо ще до колонії для неповнолітніх у м.Йихви, домовилися із місцевим капеланом про зустріч із групою російських в’язнів.
Порадійте за нас і згадайте в молитвах.
Бог із вами (з нами) - допоки побачимося!»
Перші плоди
«Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути…» (Іс. 59:1).
У квітні цього року Господь дозволив групі місіонерів УМТ «Світло на Сході» послужити жителям Естонії, розповідаючи їм Добру Новину про Спасителя.
«Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути…» (Іс. 59:1).
У квітні цього року Господь дозволив групі місіонерів УМТ «Світло на Сході» послужити жителям Естонії, розповідаючи їм Добру Новину про Спасителя.


